Минулого вік-енду відбувся черговий етап Формули 1, який проходив у Канаді. За результатами перегонів, 3 з 4 болідів з японськими двигунами опинились у очковій зоні. Машини головної команди «биків» закінчили перегони на 5 та 8 позиціях. Звісно, це не той результат, на котрий сподівалася команда, але на цьому боротьба у чемпіонаті не закінчується.
Red Bull Racing та Scuderia Toro Rosso високо оцінюють прогрес Honda у цьому році. Сам керівник Honda в F1 Тойохару Танабе зазначив: « Робити підсумки ще рано. Вже минуло 6 перегонів, та ми змогли досягти непоганих результатів. Коли ми зможемо скоротити розрив? Зробити це дуже непросто. Суперники також не стоять на місці. Ми розуміємо, що ми ще недостатньо сильні, але силова установка є достатньо конкурентоспроможною. Ми впевнені, що в майбутньому ми будемо боротись за титул.»
У 2014 році, був затверджений новий регламент Формули 1. Він передбачав використання командами турбованого півторалітрового двигуна V6. Після цієї події, Формула 1 зіткнулася з серйозною проблемою: у чемпіонаті з’явилися явні аутсайдери. Причиною цієї проблеми став ряд аспектів, одним з яких є розвиток силової установки мотористами. Деякі мотористи мали більше ресурсів та досвіду для розробки силової установки, інші — недостатньо для задовільного розвитку. З 2014 року та по сьогоднішній день, кількість команд-лідерів не змінюється. Honda повернулась у Формулу 1 у 2015 році та впевнено розвиває свій проект. Після декількох років сумнівних результатів, японський виробник все ж таки зміг досягти бажаних результатів. Протягом цих років команди розвивались, щоб бути на рівні з лідерами. Станом на 2019 рік, команди йдуть дуже щільно між собою, що свідчить про вирішення проблеми чемпіонату.
Ця ситуація, з якою зітнулася Honda та інші виробники, буле не першою у історії чемпіонату. Після успішного сезону 1988, Honda планувала піти з Формули 1, як тільки, згідно з новим регламентом, турбіни будуть заборонені у використанні. Але завдяки пораді Soichiro Honda, засновника та вищого радника компанії, Honda продовжила брати участь у F1. Соічіро сказав: «Кожен буде боротися в тих же умовах після заборони турбін, тому я не думаю, що зараз є якісь причини, щоб піти».
В результаті, Honda розробила 3,5-літровий V10 для захисту «об’єднаного королівства» McLaren-Honda, але очевидно, перевага Honda була менша в області атмосферних двигунів. Компанія Ferrari, яка успішно розробляла багатоциліндрові двигуни великого об’єму більшої потужності, була щаслива, і Renault впевнено розвивався з V10. З часом, різниця між Honda і іншим головним суперником практично досягла нуля, але Хонда продовжувала перемагати із своїм V10. Honda навіть розробила легкий V12 і випробувала його в 1989 році. Honda вчасно переключилася з V10 на V12 в 1991 році і виграла ще один чемпіонат конструктора F1, шостий поспіль. Хоча Nigel Mansell у Williams-Renault відняв титул у Honda у 1992, факт залишився фактом, що в епоху пост-турбо, Honda завжди була головним претендентом.