У 1992 році Honda приголомшила світ революційним супербайком NR750 — наступником менш потужного первістка NR500. Байк мав по-справжньому унікальну конструкцію: окрім алюмінієвого сплаву рами, панелі кузова поєднували такі матеріали як вуглепластик та склопластик. Паливний бак, сидіння та хвостова частина виконані одною деталлю. Але основну увагу привернув двигун мотоцикла, який не мав аналогів серед інших виробників.
Це був V-подібний чотирициліндровий двигун. Кожен поршень мав по два шатуни, а циліндр — по 8 клапанів, 2 свічки запалювання та 2 паливних інжектори. Його родзинкою стала овальна форма циліндра і поршня.
Зовні двигун був дуже схожий на традиційний V-подібний чотирициліндровий. Фактично, інженери Honda зробили V-подібний 8-ми циліндровий двигун у вигляді чотирициліндрового. Вихідна потужність серійного двигуна була обмежена на рівні 125 к.с. при 14 000 об/хв, що давало змогу досягати максимальної швидкості в 260 км/год. Потужність версії цього ж мотора для перегонів була заявлена на рівні 180 к.с при 18 500 об.хв.
Аби створити такий двигун, Honda розробила технології для виробництва «овальних» поршнів і циліндра та хонінгування поверхні циліндра. Але найбільшим викликом для інженерів було примусити надійно працювати «овальне» поршневе кільце. Цю задачу інженери також виконали з успіхом: NR 750 здолав бойове хрещення в реальних умовах численних гоночних змагань.
Та як відомо, високотехнологічна інженерія та матеріали найвищої якості коштують недешево. Тому, лише вісім NR 750 було офіційно імпортовано до Британії за ціною, котра на сьогодні складала би 60 000 фунтів стерлінгів (74 197 дол. США) за кожний. Загалом було побудовано лише 300 дорожніх екземплярів. NR 750 став найдорожчим серійним супербайком своєї доби.
Таке диво інженерії Honda створила для гонок на витривалість. У цій серії перегонів, попри значну шкоду екології, домінували саме двотактні двигуни, адже вони були потужнішими за чотиритактні. Оскільки засновник компанії Соічіро Хонда завжди надавав перевагу 4-тактним двигунам, то для компанії було викликом побудувати 4-тактний гоночний двигун, котрий зміг би перевершити 2-тактних суперників.
Так на світ з’явився спортивний болід NR500, потужність якого вже була на рівні 2-тактних аналогів. З огляду на спортивні досягнення, NR 500 не судилося перевершити легших та більш збалансованих двотактних суперників. Проте, саме з технічної точки зору інженери Honda виконали поставлене завдання на відмінно — створили двигун, котрий і сьогодні вважається інженерним дивом.
