Перед початком вік-енду 3 із 4 машин клієнтських команд отримали нові двигуни. За результатами гонки пілот Red Bull Racing Honda Max Verstappen посів 4 місце, а його напарник — Pierre Gasly у своєму домашньому Гран-прі здобув 10 місце, після штрафу іншому пілоту.
У сучасній Формулі-1 ефективність машини стала більше впливати на результат, ніж вміння самого пілота. Це не дивно, адже сучасні технології повинні бути присутніми в такому недешевому спорті. Одним з ключових аспектів ефективності боліда є силова установка. Вона являє собою цілу систему дуже складних за будовою компонентів, таких як ДВЗ, турбіна, тепловий та кінетичний рекуператор і т.п. Через це, перед мотористом стоїть доволі непроста задача: знайти баланс потужності та надійності при побудові силової установки. По ходу сезону кожен намагається покращити мотор як в плані надійності, так і в плані потужності. Після повернення Honda в Формулу-1 у 2015 році, внаслідок тривалої перерви та відсутності конструктивної взаємодії з командою, японський виробник не зміг відразу зробити достатньо конкурентоспроможний двигун для McLaren. Після зміни керівництва програми Honda у Формулі-1 та зміни команди-клієнта, внаслідок щільної співпраці з Toro Rosso, Honda змогла збудувати конкурентоспроможний двигун для свого клієнта та у сезоні 2019 продовжує оновлювати силову установку для досягнення бажаної мети альянсу Red Bull-Honda.
Як моторист з багатою історією, Honda має досвід з вирішенням проблем у розробці силової установки. Так, ще під час співпраці з Williams у 1984 році, Honda важко працювала над пошуком балансу потужності та надійності у побудові двигуна:
Зі спогадів тогочасного голови конструкторського бюро Honda Катсумі Ічіда: «Однак світ гонок Формули 1 не можна сприймати легковажно. На європейських етапах було багато швидкісних трас, і проблеми, що виникали раніше, виникли знову. Проклята серія «спалених» двигунів виникла внаслідок збільшення потужності, після чого були застосовані заходи для розв’язання цієї проблеми, але двигуни продовжували «вибухати». Зараз ми бачимо, що зосередившись на тому, щоб наздогнати двигуни Porsche, які були значно швидші, ми втратили розуміння наших власних зусиль.
Для того, щоб знайти вирішення цих проблем, учасники, як основних дослідницьких підрозділів, так і співробітники, задіяні у серійному виробництві автомобілів, брали участь у спільних конференціях, що проводилися щодня і тривали до пізньої ночі.
Проблема полягала в тому, що ніхто в команді ніколи не мав досвіду роботи з двигуном потужністю понад 400 кінських сил на 1 літр об’єму. Інженери та механіки разом пробували знайти найкраще рішення проблеми, розуміючи, що в найгіршому випадку їх чекає провал. Субпідрядники Honda також доклали багато зусиль, щоб підготувати двигун до наступної гонки.
Але проблема все ще була невирішеною. Під час роботи двигуна, витрати пального були занадто великими, що не дозволяло боліду проїхати всю дистанцію гонки. Щоб вирішити цю проблему, двигун працював на збідненій суміші, але це призводило до заклинювання поршня.
Виявилося, що ми зайшли в глухий кут. Ми знали, що щось не так, але ми не розуміли, що саме можна зробити, тому ми вирішили повернутися до основ для вивчення причини проблеми:
— Ми переглянули характеристики двигуна Формули 1 з точки зору технологій викидів та паливної ефективності, напрацьованих у масовому виробництві автомобілів;
— Замість того, щоб покладатися на досвід або відчуття, для аналізу причини проблеми була розроблена система телеметрії, що надавала конкретні дані, на яких можна було зробити висновок;
— На додачу до випробувань на трасі, для підтвердження довговічності були вжиті заходи моделювання тривалості роботи двигуна;
— Щоб зробити паливну систему, системи турбонаддуву і запалення більш технологічними та продуктивними, були розширені групи їх розробників;
— Відділ розробки двигуна був відокремлений від відділу гоночних операцій, щоб забезпечити технічне обслуговування двигунів в Англії.
Коли команда по-іншому подивилася на основи, серед усієї плутанини почали формуватися поліпшення, які ми передбачали, щоб зробити двигун. Було досягнуто оптимальне співвідношення між потужністю та витратою пального, для запобігання заклинюванню поршня прийнято окреме охолодження кожного циліндра, конструкція була модифікована для того, щоб спрямувати воду безпосередньо під місце детонації, і для гільз циліндрів був використаний алюміній. Для того, щоб підвищити паливну ефективність, кожен циліндр був оснащений двома форсунками замість однієї для кращого розпилення пального. Ми також використали наші накопичені знання та досвід у всіх аспектах, щоб зробити інші нововведення у двигуні, включаючи розробку спеціального турбокомпресора індивідуально для кожної траси Формули-1.»
